Місто Березань - розташоване в східній частині Київської області на 75-ому кілометрі траси Київ-Харків (залізницею - 65 км).
Клімат помірно-континентальний, м'який, з теплим тривалим літом та помірною, часом нестійкою зимою, з невеликим сніговим покровом та частими відлигами.
Грунти - в основному чорноземні, родючі, з великим вмістом гумусу, в незначній кількості - супіски, суглинки та солонці, які при необхідних агрономічних заходах дають великі урожаї.
Березань оточують хвойні та листяні ліси, березові гаї.
Водні ресурси - озеро Центральне, ставки, річки Недра і Трубіж - ліві притоки Дніпра.
Надра багаті на поклади торфу, глини, придатної для виробництва цегли та порцеляни, дрібнозернисті піски, столову мінеральну воду, з якої в давнину виготовляли пиво.
Загальна площа міста - 3292 га, що становить 0,12% від загальної території Київської області.
Місто з усіх сторін межує з населеними пунктами Баришівського району.
Кількість населення - 17,0 тис.чол.
У 1920 року Березань - це селище міського типу, напротязі 37 років (1923-1933, 1934-1962 р.р.) Березань була районним центром, з 30 червня 1994 року має статус міста обласного підпорядкування.
Березань - стародавнє сотенне козацьке містечко - розташоване в східній частині Київської області. Перша письмова згадка про нього зафіксована в історичних першоджерелах в 1616 році.
Місто має багату і славну історію, гідну написання історичного роману. Воно пережило монголо-татарське іго, набіги татарських орд кримського хана Гірея, владу литовських князів і магнатів Речі Посполитої, визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, війну із шведами, кріпосне право, владу Російської імперії, ряд революцій, громадянську, першу та другу світові війни.
З Березанню тісно пов'язано багато славетних імен, зокрема гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, поета і художника Тараса Шевченка, поета-філософа Григорія Сковороди, Святого Софронія Іркутського, одного з найперших письменників України Іллі Турчиновського, етнографа-фольклориста Платона Лукашевича, космонавта Григорія Берегового, академіка Академії Наук СРСР Анатолія Дородніцина, Героя Радянського Союзу Лаврентія Волошина та багато інших. Березанська земля зростила акторів Наталію Гебдовську, Лідію Островську, Василя Бережного, заслуженого діяча культури журналістку Людмилу Гаєвську, письменника Івана Баса.
В 1927 році в Березані кінорежисером Арнольдом Курдюмом було знято один з перших повнометражних українських фільмів "Джальма".
Неодноразово в Березані перебували такі визначні діячі культури України як Платон і Георгій Майборода, Андрій Головко, Андрій Сова, Остап Вишня, Олександр Білаш, Степан Олійник, Терень Масенко, Ніна Матвієнко, Назарій Яремчук, Феодосій Гуменюк, Михайло Сагайдак, Петро Гончар, Михайло Селівачов, директор Інституту Українознавства Гарвардського університету Джорж Грабович та багато багато інших. В 1843 році Тарасом Шевченком в Березані був написаний вірш "Розрита могила".
Березанці завжди були волелюбним, незалежним народом. В XVI-XVII століттях насиченість козацьких родин в місті становила 54% - явище для України унікальне. І нині в Березані проживають нащадки славних козацьких родин. Березанці люблять своє місто, його історію, відроджують давні традиції.
Разом з усією Україною, її талановитим і працелюбним народом, жителі гордої і славної Березані з надією дивляться у своє майбутнє. Вони впевнені, що Україна займе гідне і почесне місце серед цивілізованих держав планети Земля.
